Я відчуваю тебе більше, ніж
хтось би. Хотів навіть більше б - не зміг.
Інколи страшно буває самій:
ти поглинаєш мене, наче змій...
та бути поруч, вдихати твій запах -
це насолода. І знати, що завтра
я відчуватиму знову тебе...
Го́сподь створив мене з тво́їх ребе́р...
Дав мені силу пліч-о-пліч пройти,
дав мені ніжність, щоб їй завдяки
стала затокою в період лих,
дав і терпіння, і ласку для втіх,
дав мені мудрість, звичайно, жіночу,
щоб я могла нам з тобою пророче
пообіцяти щасливе життя,
що проживемо. І без каяття,
навіть коли змін настане чимало,
знатиму твердо, що дійсно кохала
сильно. Живу я, мій рідний, для того,
щоб цілувати тебе, як нікого!
Го́сподь створив мене з тво́їх ребе́р
і я народилась любити тебе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576808
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: makss