Ти ідеш травневим ранком
Я часто уявляю, що я стою в під’їзді супермаркету, і спостерігаю, як травневим теплим ранком ти під’їжджаєш на іномарці до місця роботи, виходиш з машини, розкриваєш парасольку, бо зверху моросить весняний дощик, а в лівій руці ти тримаєш витончену німецьку модну сумочку і нею притримуєш край легкого плаття, яке розвівається від вітерцю і злегка оголює твої стрункі гарні ноги.
І я, звичайно, не втримався, щоб не написати про тебе вірш, який, в ці травневі чудові дні, що духмяно пахнуть туго набитими фіолетовими бутонами бузку, ніжними рожево-білими квітками яблунь, китичками голубих лісових дзвіночків і жовтими, як маленькі сонечка, кульбабками, дарую його тобі:
Ти ідеш травневим ранком
Легкою, як лань, ходою.
Я ж ступить не можу кроку,
Зачарований тобою.
Як я заздрю тим краплинкам,
Що з дощем рясним спадають,
І цілують твоє личко,
По губам твоїм стікають.
З вітерцем весіннім легким
Я хотів би прилітати,
І твої шовкові коси
Гладити і розвівати.
Коли ти гуляєш в лузі,
Я хотів би рядом стати,
І з травинками густими
Стан гнучкий твій обнімати.
Вранці з сонячним промінням
В очі ніжно заглянути,
Про любов сказати тихо,
Щоб ніхто не зміг почути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576687
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: Володимир Бабієнко