***
Хай дощ і сніг, хай хуга й блискавки,
А пагін юний не здається смуті -
Вже бавляться у піжмурки листки
І цвіт усюди, наче білі путті*.
І хай весна - химерниця сейріч,
Сховала сонце за повісмо чорне,
Та все ж веселки пурхають з-під віч
І птаство співом зодягає крони.
А в тім, що день негодою зблудив,
Нема вини напевно нічиєї.
Поглянь довкруж - чи є де скільки див,
Як там, де хороводять клекоцеї?
Чи там, де свіжо стелиться шафран,
Де первоцвіт узори виплітає?..
Всміхається з-під вусів сивих Пан** -
Маєтності життя такі безкраї!
І ти не вір, коли промовить хтось,
Що небо не вимірюють весною,
Бо навіть онде тінь журноголось
Квітучою накрилась пеленою...
(21.04.15)
*путті - образ хлопчика з крилами, амурчик
**Пан - у грец. міфол. бог родючості ланів, садів і лісів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576179
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2015
автор: Леся Геник