Пісня про Луцьк
У Лесин парк я завжди, як на прощу йду,
Я тут затишок серцю поміж квітів знайду,
Тут на лузі розлігся в берегах богатир,
Тихо плеще об берег, дивовижний мій Стир.
Вдалині поза парком стоїть замок вгорі,
Його вежі високі, мов старі димарі.
Чути дзвони із замку у парковій тишІ,
Що летять понад Стиром і торкають душі…
Приспів:
Синьоокі дівчата,
Мовчазні парубки,
По нескошених травах,
Всі ідуть до ріки.
А хрести над собором,
Піднялись в синю вись,
І птахи в парку хором,
У піснях залились.
Сокіл з вежі злітає і летить в небеса,
Луцьк у росах втопає, неймовірна краса,
Люди йдуть до собору, лише там у тишІ,
Помолитися можна за спасіння душі.
Приспів:
Там де стежка у росах,
Де мовчазні сичі,
Мої любі лучани,
В парку в день і в ночі.
А хрести над собором,
Піднялись в синю вись,
І птахи в парку хором,
У піснях залились.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575451
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2015
автор: Віталій Назарук