Я ще не знала, що любов настала,
Як пізня гостя на порозі стала.
Самотність непомітно вийшла з хати
І кинулась когось наздоганяти.
Блакитний квітень пелюстки розкрилив,
Я щойно народилась і злетіла
Легка, як вітер , і в стократ сильніша,
Від себе вища зростом і мудріша.
Лечу у світ, де веселкові води
Розбудженої променем природи,
Де почуття священні і пречисті,
Немов вуста маляти, перше листя.
Дивуюсь: ласка сонця, як долоня,
Синь неба і очей. Сльоза солона,
І сміх дзвінкий, і світ безмежно світлий -
Я вдруге народилася на світі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575041
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2015
автор: Ніна Третяк