- Так сильно ти хочеш від нього втекти?
- Та ні. Я сподіваюся потім прийти.
- Ти думаєш, що він тебе пробачить?
- Та я швиденько. Він і не побачить.
- Як зрозуміє, що тут щось не те?
- Скажу, купляла нове декольте.
- Ну, а якщо розкриє твою зраду?
- А спробую втекти тоді в Канаду.
- Ти думаєш від нього заховатись?
- Та ні. Ти що? Я хочу лиш погратись!
- То нічого, що цим можеш вбити?
- Так я й хочу. Що іще робити?
- Знаєш, що такі як він безсмертні?
- Чула, що уже такі всі мертві!
- Тобі його ні капельки не шкода?
- Він овоч не з мого города!
- Ти просто спробуй ще раз посадити?
- Щоб ви могли спокійно суп зварити?!.
- Та я ж лише спокійно запитав.
- То відійди, допоки не програв!
- Ти мені погрожувати будеш!?
- Буду доти, доки не забудеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574774
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2015
автор: Хворий Джентльмен