Наші в Києві (Добре там, де нас нема)
Наші наші в Києві в столиці
Пашуть пашуть аж спітніли лиця
Щоби краще жив багатий
А багатим на них начхати
Весна літо осінь і зима
В Києві працюють наші люди
Добре там де нас нема
Але ми є всюди
13 вересня 2010 р. понеділок
Я залишаю Мираво свій присілок
Рано-вранці ще вдосвіта
Їду в Київ побачити я світа
Сідаю на автобус "Мала Уголька - Тячево"
А звідти прямим КУРСОМ на Мукачево
На таксі з тячівського автовокзалу до мукачівського з.-д.
Коротше цікава подорож мене жде
О 17 годині 57 хвилин київського часу
У 20 років на поїзд сідаю першого разу
Аж страшно від самої тільки думки
В одній руці білет а у другій сумка
Поїзд "Ужгород - Київ - Ужгород"
До вагону валить народ
Плацкартний вагон номер 19
Місце у вагоні в мене під номером 13
14 вересня приїхав у Київ все у нормі
Зустрів мене батько на платформі
Київського вокзалу називається Південний
Зробив я Києвом круїз одноденний
Спустився я на ескаваторі метрополітен побачив
Інакше б я собі цього не пробачив
Пройшовся по Святошині
Ми ж в столиці гості прошені
Сів на автобус до Миколаївки
Чекала там мене робота а не дівки
За 11 днів ледь не відкинув ноги
Щоб заробити грошей трохи
Майже всі із вас зараз ахнуть
Насправді гроші пахнуть
Пахнуть потом і стражданням
Але без них зникає надія остання
Тяжко-важко жити в Закарпатті
Але й ми колись станемо багаті
Треба йти вперед і діяти
І на краще лиш надіятись
Будеш сину
Гнути спину
Без упину
Поки не загину
Автор: Стан Михаил, г. Киев, 23 сентября 2010 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574364
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.04.2015
автор: Міша Стан