Застрягають всі слова у горлі,
Їжачаться відчаєм у віршах,
Залягає в глибині оскома
І тремтить десь попід піднебінням.
Схлипи тихі тонуть в безнадії,
Скарб змогти б не видати зі схрону,
Напнута на линві між проваллям
Ненадійна кладка до спасіння.
Ні, ніхто не знатиме до часу,
Що слова невизрілі ховають,
Може ще повернеться фортуна
І тоді мовчання стане благом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573385
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: Траяна