Знову серце закрить на замок,
Не впускати нікого у душу.
І промовити серцю стоп!
Я тебе відпустити мушу...
Із думок,з голови із мрій,
Забувати тебе...так треба,
І у сни не приходь,не смій...
Та без тебе нестало неба!!!
Знову ночі холодні пусті,
І одній не смакує кава.
І в мелодіії сірих ночей,
Лиш одна ця сумна октава.
Хто придумав ці правила всі!?
Чому маю по-них я жити!?
Хочу дихати вільним птахом,
Просто жити,і просто любити!!!
Та життя завдає удар,
І так важко знову підніматись.
Бо у крил більше сил нема,
Бо так боляче знов літати.
НАДІЯ КИШЕНЯ 7.04.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573329
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: КОЛЮЧКА