Голодні очі світять жахом,
Свіча затухла,темно стало,
Стискає темінь серце страхом,
Яскравих спогадів аж надто мало!
І прірва ділить душу навпіл,
Гойдає буря в голові памфлети,
Ані єдиної душі з жагою навкіл,
Вони продались бісівським монетам!
Немає волі глянуть їм у вічі,
Бо рве з середени вогонь довіри,
А там де раз злукавив,там і двічі,
Гуляють нелюди й не знають міри!
Колишніх бідних лячніше багатих,
Носами крутять, ніби не з болота,
Тримається цей світ на підлих і пихатих,
Що маску мають зі гнилої позолоти!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573044
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Ірина Сонячна