Прошу уклінно – не шкодуйте фарб
Моїй уяві буйного розливу,
Дозвольте хоч хвилину буть щасливим,
Отак – щоб согрішити без гріха.
Чи важить моїх намірів вінець
Гірку таїну прощі і покути?
Вас просто бачить. Бачити і чути
Ваших речей світіння осяйне.
Ну, може ще потонуть у очах
І тихо шаленіти від усмішки,
І вирушати за тридевять пішки
Аби торкнутись Вашого плеча.
Ніяких слів. Ні правил. Ані прав.
Ні почуттів ряснопалкої зливи…
Я хочу, аби Ви були щасливі.
Все інше – це уява із уяв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572632
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: stawitscky