Бронежилет під головою…

[i]Не  пойду  в  город  богатий.  
Я  буду  на  полях  жить,
Буду  вік  мой  коротати,  
Где  тихо  время  біжит.
Города  славни,  високі  
На  море  печалей  пхнут.
Ворота  красні,  широкі  
В  неволю  горьку  ведут.
                                           Григорій  Савич  Сковорода
[/i]
Бронежилет  під  головою  
Замість  подушки  уночі,
Патронів  скриня  поруч,  зброя.
Готую  їжу  на  печі

(Бо  я  є  вегетаріанець,
Тож  з  іншими  я  тут  не  їм).
І  напхано  гранат  у  ранець.
ВОГи*  під  ліжком  під  моїм.

Просте  життя  іде  на  користь:
Піднесені  стають  думки,
Не  настає  ніяка  хворість.
Отак  живуть  чоловіки.

Аскеза  треба  чоловіку,
Щоб  мати  сильні  розум,  ум.
Аскеза  (звісне  це  відвіку)
Є  джерело  великих  дум.

І  зовсім  необов'язково
Людині  іхати  сюди,
Щоби  знайти  життя  казкове,
Де  скрізь  аскеза  є  завжди.

Життя  в  селі  -  ось  що  найкраще.
Тож  закликаю  я  усіх
Покинути  бетонні  хащі
Та  жити  просто  і  в  красі.

Бо  у  містах  людина  гине  -
Вона  гріховною  стає.
Міста  є  пастка  для  людини,
Міста  у  пекло  брама  є.

*  Боєприпаси  для  підствольного  гранатомета

27.03.2015
Донбас
Петро  Орлов

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572588
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2015
автор: Петро Орлов