Натягни мені,любезна,тятиву,
Бо не маю вже ні краплі сили...
Я пам*ятаю юність кочову,
Як коні по степу мене носили.
Я пам*ятаю древній ситий Рим,
І сполох спалахів і дикий клекіт битви,
Я пам*ятаю чорний мертвий дим
І гострий страх,немовби лезо бритви.
Я пам*ятаю пап і королів,
І тихий жаль і юність Візантії...
Я пам*ятаю все та я б хотів
Віддати все за видимість надії!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572363
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Той,що воює з вітряками