Об осінній порі, коли листя кружляє,
В тихім парку старім танго звук долина.
Танцмайданчик — пустий, та це нас не лякає,
Й музиканта старого іще не підводить струна.
В ритмі танго свого ми обнімемось двоє,
Дві нестримні душі, що спочинку не зна,
По акордах тонких пригадаєм з тобою
Недомовленість фраз і несказані ніжні слова.
Ти пригадуй завжди, коли осінь настане,
Звук одвічного танго, що серце пробуджує вмить,
Бо кохання — живе, бо кохання — не в”яне,
Хоч старіємо ми, та не може душа постаріть.
Об осінній порі, коли листя кружляє,
В тихім парку старім танго звук долина.
Танцмайданчик — пустий, та це нас не лякає,
Й музиканта старого іще не підводить струна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572285
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 05.04.2015
автор: Олена Стасюк