Потворність світу в нутрощах людини
Виходить смородом на зовні через дії
Квітучі, сповнені теплом роси, рівнини
Тепер вже звалища на сонці, без надії
Руки в кишенях, голова донизу, шум
Потік повітря змішаний з потоком диму
В навушниках витає кілька тисяч дум
Що непокоять та шматують одержиму
Самотні викроковування двох істот
Вони зостались поряд дивним чином
Зуміли душі вберегти від нечистот
Не будучи одне для одного токсином
Нехай полює Фатум, валиться земля
Дістанемо зі схованки чарівні крила
Ми уподібнимось до волі журавля
Щоб матінка Земля нас світлом вмила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572067
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Витісненні емоції