ВЕРХОВИНА
Серце Карпат – це, звісно, Верховина
Це - серед гір благословенна є долина
Це – справді - Рай, «Міжгір’я
полонина»
Це – як кохана, яка серце полонила
Найбільш святе це місце для гуцула
Це – як кохана, з ким вона б не була….
Хоча найкраще, щоб вона була зі мною
Як Верховина для гуцула є Святою…
Чи Австрія тут, Польща, чи Вкраїна…
Це Верховина - Мати. І вона - єдина
Вона ж єдина для гуцула є любов
За Верховину він пролив би свою кров
Можливо, серед райських яблунь віт
Започатковувавсь тут Вітхий Заповіт
І саме тут, в Карпатській Верховині
У цьому затишку, в Раю, на полонині
Адама Єва призвела тоді в «той гріх»
Подарувала йому радість плотських
втіх
Так, саме тут, на полонині, в
Верховині
І щастям цим ми «грішимо» усі донині
Ми поринаємо у «гріх» цей знову й
знов
Але так гарно… І нехай живе ЛЮБОВ!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571846
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2015
автор: Любомир Гардецький