[i]На журнальному столику в кутку кімнати свіча горить. Дурненький фенікс хвіст свій суне попід полум'я щомить. У домі розігрався запах мандаринів і злегка троянд. Прокручую старенький глобус від Карпат до Анд. А телевізор музику кричить. Шукаю істину я в полум'ї свічі. Незримим почерком виводять пальці звук. Гітара, три акорди тонких рук. Здається, телевізор перегукує мене. Це значить кожна нота просто так і промайне. Не почута ніким, загублена в холодному кутку, написана в лінійку на пожовклому листку.
Чому не можна хоч на мить байдужу душу полум'ям зігріть?[/i]
©Діана Лакрімова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571739
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Діана Лакрімова