Що тобі до мого неба широченного,
у тебе там своє – для тебе тепле…
Моє поки холодне з відблисками темного,
та літають тут у нім мої лелеки…
В лісах співають солов’ї мої й зозулі,
в полях мій вітер завиває гордо…
Тут йдуть мої дощі і смерчі, грози й бурі…
Тут всі слова й пісні мого народу…
Я почуття не продаю за кляті гроші,
моя країна у мені з дитинства…
А ти скажи мені, чужа - колись хороша:
«Чому латать не треба небо, коли тріснуло….???»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571709
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Матвійчук