[i]Ось і ранок.Горнятко кави.
День почався,кудись спішить.
Відкладу,всі,на потім справи,
Зупинитись попрошу мить.
І в бентежному ритмі серця,
Порозгублюю всі слова.
Це напевне любовю зветься,
Вона досі все ще жива.
Вся така і свята,і грішна,
Повна ніжності,повна віри.
Дана Богом мені всевишнім,
За що дякую дуже щиро.
Жаль,не можна змінити долю,
Повернути прожиті роки.
Тяжко й гірко іти з любовю,
Та свої лише чути кроки.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571646
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2015
автор: Nino27