Ні, не сяяла сріблом
в небі Полин.
Лик її, мабуть, зроду
був чорнішим смоли.
І в душі, як у відьми,
клубочилась пітьма…
Кажуть, небо тримало
за дверми сімома
Цю нечистую силу.
Тільки не встерегло –
Впало прямо на Землю
павуком люте зло.
На Вкраїні вляглося,
мов на грудях кольє,
І тепер смертоносну
павутину снує:
Метастази вузляться,
ніби ждуть похвали…
Забери у нас, небо,
свою зірку Полин!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571373
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Ніна Багата