Вода,стрімка вода,що по весні,
Виходить,з моря,з річки берегів,
Отак життя у далеч відлетить,
Чому хоч десь,на певний час,
Його не зупинить на мить хоч раз?
Нехай притихне,в сутінках замріє,
Бо знов насунуть буревії,
Здійметься вихором, немов у небо,
Тай понесеться в ту нічную темінь,
Впаде на землю-оніміє!
Замовкне! Навіть сонце не зігріє,
Лиш ангельські обнімуть крила,
А там здається,що й не жила!
Душа кохала тай творила,
Бува колись любила і раділа,
А десь у смутку з болю мліла,
Солодко напивалась днями,
Та все мине,немов отими берегами,
У пам*яті, життя мойого дні,
Знову згадаються мені,
Ті незабутні миті чарівні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569424
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Леся Утриско