КРАЙ, ДЕ ЛИШ ЛЮБОВ.
Цей світ поставив перепони,
Снує тенета, мов павук,
І поробив свої загони,
І прибирає все до рук.
Тебе забрав. О! Мій коханий,
Ти зачерствів і охолов.
Прощався хтось чужий. Крижа́ний
Твій погляд в серце аж колов.
Стояв байдужий. Стрепенувся,
Коли набрав вже потяг хід.
Помчав. Летів, не раз спіткнувся.
А що ж сказати він хотів?
Мовчить ефір. Мовчить мобілка,
Десь заблукала СМС.
На серці тоскно, важко, гірко –
Життя утратило свій сенс.
Все кольорове почорніло,
Покрила сонце пелена,
І серце раною боліло.
А де ж любов? Її нема…
Не плач, біжи, як біг коханий!
Нехай сміється темний світ.
Ісус – Спаситель, Він – жаданий!
Йому даватимемо звіт.
І лиш Його – нікого більше
У своє серце не пускай.
Його лиш Слово – і не інше,
Що приведе всіх нас у край,
Де лиш любов і правда щира,
Нема лукавства і біди,
Нема «великих» цього миру –
По Слову Божому іди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569289
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: Тріумф