Таких як ти, обвітрених життям,
Із досвідом кохань і перетворень,
Шукає зморена, поетова душа,
В пориві ночі, для п’янких повторень.
В таких як ти, померли рани днів,
Такі глибокі, мов яри у полі
І хто до мене твої руки грів,
І хто розказував тобі про зорі?
В тобі одній, затихла таєна,
Чужа для світу зрад і порятунків
І рани згоєні болять, немов душа
Насмакувала різних хибних трунків.
І що мені з твоїм життям робить,
Коли мені його ти в дар приносиш,
Заплямувать, а чи допяну пить,
Чи покохать тебе як просиш…
У очі сині досхочу пірну,
Волоссям оточу себе і зникну.
Таку як ти боюся і люблю,
З такою у житті я певно схиблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568633
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: Андрій Булакевич