Цей вірш написав минулої ночі кременчужанин Андрій Зоря:
Ти стоїш
у засніженім полі,
Не загнаний в стадо,
як комсомолець,
За покликом долі
і зовом душі -
Звичайна людина,
патріот, доброволець,
Омріяний миром
на рідній землі.
Тобі не потрібні медалі,
чини, ордени.
Душу і тіло
готовий віддати
За благо і спокій
своєї сім`ї,
За розквіт країни
і погляд душі.
Ти не один,
вас дуже багато –
Відважні герої,
мужні солдати,
Ваш погляд до волі
такий ненаситний,
Відблиск очей
жовто-блакитний.
Проти агресії
ката
Готовий на смерть
ти стояти.
Ні вибухом «градів»,
ні залпом гармати
Ніколи тебе не зламати.
Тримайся, солдате,
я щиро молю,
Ти пройдеш це поле,
цю чорну ріллю,
Ти переможеш
в нерівнім бою,
Бо добре всі знають,
що в ріднім краю
Ніхто не зламає
ідею твою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567150
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Зоря Андрiй