Ану спитаємо у себе,
Навiщо в свiтi живемо ,
Що нам у свiтi цьому треба,
Мо` течiєю пливемо ?
Чи щастя в тiм щоби наїстись,
Чи захопить усе майно,
Чи може в крiсло владне всiстись,
Щоб відчувати - всi лайно.
Чи може взяти в руки зброю,
Пiти у банду грабувать,
Ризикувати там собою,
Крутим героєм почувать.
Можливо й так у свiтi жити,
Себе самого лиш любить,
Бiду i горе всiм робити,
Стрiляти, рiзати i бить.
Та все так довго не буває,
Все горе, що ти наробив,
Назад до тебе повертає,
Щоб тiльки ти вже не робив.
З любов`ю в свiтi треба жити,
Лихого й злого не робить,
Смiливо по землi ходити
I все живе завжди любить.
Рости дiтей, саджай дерева,
Навчи дiтей як в свiтi жить,
I як життя любити треба,
I як любов`ю дорожить.
01.05.97
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567097
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Георгій Федорович