Де ви, політруки, коли потрібні?

 На  скупці  білих  баламуток  і  ларців-венеціанок
 Зустрів  воша́рником,  купцем  –  політрука  свого́...
 Він  виглядав  тако  –  не  дуже...і  від  річних,  можливо,  п,янок
 Його  обличчя  закругліло  «жігар-бокс-сумкою-Л,анком»...
 -А  Ви,  товаришу  майор,  мене  згадали?  Не  забули?
 -Канешно,  помню!  Що  здавав?  Намисто?  Чи  янтар  балтійський?
 ...Коли  на  вулицю  вже  вийшов  з  його  тісно́го  вестібюля,
 Додав  про  себе(  ...чортихнувсь  –  браслет  заклав  свій,  парубиський...)  :
 «До  Вас  звертався,  тов.майор,  -  сержант,  колишній  Ваш,  з  Хмільницька...».

 А  в  інтернеті,  по  газетах  -  нестерпні  біль,  і  шкваркіт,  гам,
 Що  програєм  ми,  українці,  у  пропаганді  -  ворогам...

 08.03.15  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566809
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: Юхниця Євген