Темні хмари насувають,
Чи то гроза,чи то душа моя?
Мої рани ледве заживають,
То небеса,вина твоя!
Я так благала дати крила,
Сягнути обрію вершину,
Я би височінь ту підкорила,
Й забула минулого стежину!
Чому знущаєшся,смієшся?
Я ж так хотіла, я чекала,
Доки дьогтю не нап’єшся,
Доля не дасть того,що обіцяла!
Доки сльози не покриють гори,
І не потухне життя твого світило,
Не чекай небесної покори,
Не кожному його відчути пощастило!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566494
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2015
автор: Ірина Сонячна