До пропасті так швидко,
Душа моя летіла...
Не бачать очі неба,
Бо крила обпалили...
І небо заридало,
І впала зірка вночі.
Я так тебе чекала,
Дивилась в темінь ночі.
Я раєм називала,
Ті миті,що з тобою.
Над пропастю літала,
Лишилась з самотою.
Я так тебе чекала,
Та знов сама заснула.
Я весни зустрічала,
А в них тебе не було.
Я зорі рахувала,
Та їх не полічити.
Тебе так бракувало,
Тої самої миті...
Тебе шукали очі,
Серед чужих облич.
Самотні тепер ночі,
Мене більше не клич...
Мости усі згоріли,
Ти сам їх підпалив.
Ти кажеш не зуміли...
Ти просто не хотів...
А я колись літала,
Тепер неба бракує.
Тебе лише кохала,
А зараз все минуле....
НАДІЯ КИШЕНЯ 12.03.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566195
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: КОЛЮЧКА