Мереживо думок,розшите муліне,
Таємних сподівань.
За кожне,із бажань,
Надією нірван,
Крізь шостий океан,
Пронизливо кричить:" Задарма не...мине..."
Мереживо думок, в оточенні габи,
Хай на короткий строк,
Під наглядом зірок.
Не вив"язать за раз,
Серветку дивних фраз -
Нечуваної, досі, пристрасті - раби.
Мереживо думок у коси заплелось,
Навіки - у вузли,
Що,начебто,сповзли,
Але не розірвать,
Богів не здивувать, -
Єднання двох сердець, як повінь... розлилось.
11.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566068
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: Лина Лу