Пахне сіно сухе і духмяне.
А погода - п'янка наче мед.
Ні, кохання моє не зів'яне,
Тільки вабить і кличе вперед.
У лісах, де зозуленька кує.
Спів птахів аж до неба підносить.
І весна широчезно крокує.
В душі щастя і радість приносить.
Наповнює дзвінкими світанками.
Загортає в туманів вуаль.
Солов'їними манить співанками.
В нескінченність полів манить даль.
Все промінням привітним прогріто.
Все усотує ласку й тепло.
І буяє п'янке, раннє літо,
Що у серці моїм розцвіло.
Хай зоря упаде прямо в ноги.
Та зозуля кує без кінця.
Від життя я не хочу нічого.
Лиш в любові, щоб бились серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565944
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2015
автор: Ukraine55