Ой ти, весно - весняна,
Пора довгожданна.
Де ж ти так забарилась?
Чи в снігах заблукала?
У ярах десь глибоких
Свого часу чекала?
Чи в полоні своєму
Зима довго тримала?
Відкрий же ти, небо,
Свої блакитні дверцята
Та випусти сонце
Ве́сну зустрічати.
І променем сонячним
Зігріта земля
Навкруги все одягне
У зелене вбрання.
Ось вже й пролісок перший
Визира з-під землі,
І відчути так хочеться
Свіжий запах ріллі.
Лише тут, в Україні,
Смачно пахне земля,
Бо ціни їй немає-
Вона Богом дана.
Незабаром розквітнуть
Білосніжні сади
І кульбабовим цвітом
Зажовтіють луги.
Народилась весною я
Й весну люблю.
Тому завжди назустріч
Я їй з радістю йду.
березень 2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565436
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Ніна-Марія