Я сьогодні припав до святої могили,
Я на сповідь прийшов до Тараса.
Дай нам мудрості, віри, надії і сили,
Дай наснаги для нашого часу.
Освіти нас своїм життєдайним промінням,
Подаруй нам пекельного гніву.
Збайдужілі серця надихни на горіння,
Небайдужі – до божого співу.
Наділи нас співболем до гнутих і гнаних,
Співчуттям до слабких і безкрилих.
І споріднення з душами в струпах і ранах.
І співмудрості з тими, що в силі.
Возроди волелюбність в історії бранцях,
Їх любов до українства щиру.
Научи ненавидіти зайдів – захланців,
Відкриватись входячим із миром.
І прости нам, прости, український пророче
Фарисейство, плебейство, розпуку.
Ми сьогодні не ті – розкриваються очі,
Розгортаються крила в онуків!
1992
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565406
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Юрій Прозрівший