Ще скрипку доля з рук не випуска

Не  затиха  мелодія  кохання,
Звучить  тихіше.  Ну  й  то  що?
І  тільки  б  не  прийшло  колись  мовчання,
Тоді  життя  моє  -  ніщо.

А  зараз  є  мені  для  чого  жити  -
Ще  скрипку  доля  з  рук  не  випуска,
Бо  серце  з  серцем  хоче  говорити  -
Тому  й  душа  моя  ще  не  пуста.

Я  посмішці  твоїй  завждИ  радію
Й  тону  в  твоїх  очах  я  залюбки.
Давно  тебе  без  слів  я  розумію
Й  твої  читати  вмію  я  думки,

Бо  я  твоя,  коханий,  половинка  -
Інакше  бути,  знаю,  не  могло.
У  нас  в  житті  одна  на  двох  стежинка.
Звучить  мелодія  тихіше?  Ну  й  то  що?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564728
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Радченко