Дим гарматний стелиться, вата духопелиться
І війні на Сході, не видно кінця
Точка У стріляє, Град їй помагає
Й смерть веде людей, до свого вінця.......
Люди зупиніться, до Бога зверніться
Якщо розуму свого, та й у вас нема
Що ж ви наробили, скільки людей вбили?
Ні на небі , чи землі, прощення нема!
Скільки вдів зосталось, з дітками, що сталось?
Сива мати з горя, війну проклина
Вожді зупиніться, за розум візміться
Бо Господня кара, буде вам страшна!
Все колись скінчиться,буде лише сниться
На згорьованій землі, та страшна війна
Вдови посивіють, річки обміліють
Й сина все чекатиме, мати вже стара......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564345
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Олег М.