Спостерігалось часто нами
Все небо, всіяне зірками,
Що падають, зриваючись з орбіт,
Й лишають по собі яскравий слід.
– Дощ зоряний іде, – говорять,
Як бачать падаючі зорі, –
Успій своє бажання загадать,
І вірити, що збудеться, й чекать.
Насправді, падаючі зорі –
Куски каміння – метеори,
Із неба вирушають у політ
І сяють, наче зірочки малі,
Розжарюючись у повітрі,
Летять, горять яскравим світлом,
Завершуючи свій швидкий політ,
Згорають. Гасне зірка, гасне слід…
Якби й мені розправить крила,
Злетіти й спалахнуть в зусиллі,
Прорватися крізь прикрощі та зло,
Чиєсь святе бажання щоб збулось!
02.08.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564130
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2015
автор: Martsin Slavo