Стоять стрункі тополі, мов заснули
Колючий вітер , хмари десь жене
Пройшли уже роки, ті що минули
Не вернеш їх-- життя лише одне
Пливуть роки за течією
та память не дає забуть
Про ті роки, коли була моєю
Й кохання перше вже не повернуть!
Хоча-- пройшло вже стільки літ
Від того першого кохання
Що залишив у серці слід
Невимовне душі страждання......
Дай Боже! Скоро вже весна
Вона завжди дає надії й сподівання
В саду дерева одцвітуть
І пелюстками опадуть мої страждання......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563698
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2015
автор: Олег М.