НЕПОЛОНЕНА НЕВІЙНИ

                                                                                                               НАДІІ  САВЧЕНКО

О,світе  білий,глянь  на  мене
Я  -  неполонена  невійни!
О,сонце,ти  всім  рівно  світиш,
Осяй  іх  темні  душі  й  уми!

Взиваю,Всесвіте,спинись!
Чи  бачиш,ти,  в  мені  вину?
Не  треба  із  брехнею  хліба,
Краще  смерть  голодну  я  прийму!

Що  хоче  кат  від  берегині?
Чи  правду  хоче  в  мені  вбить?
Краще  померти  в  Украіні,
Ніж  у    Росіі  ницій  жить!

Любов  до  Украіни  гріє
І  тризуб  той,що  у  вись  стримить,
Де  кожен  хрестик,  теплом  віє
 Ще  і  серця  стукотом  тремтить...

Я  чую,як  в  мені  клекоче
Козацька  сила,що  в  віках
Ще  нерозтрачена  хлюпоче
В  Дніпра  могутніх  берегах!

Не  зраджу!Щоби  не  робили!
Бо  я  ненавиджу  ...    орду...
Вкраінкою  я,народилась...
Украінкою  я...і  помру!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563381
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.03.2015
автор: Ілея