ПОРА ІДЕ ДУХМЯНА Й ТИХА
На зеленім лоні пахнуща весна,
Вербовим духом на лузі диха.
За лужком берези, клени і сосна,
Пора у розквіті духмяна й тиха.
Шепочуть трави, ручаї простори,
Отари хмар не сядуть їм на плечі.
Красою мла здіймається на гори,
На пік складає сили молодечі.
Поривань любові радуга іде,
Цвіте бузок, лоза пускає сльози.
Краса троянди на щастя покладе,
Весна іде, за нею прийдуть грози.
Які з красою весняночку ведуть
Жагу свою плекають обережно
П’янку спокусу на солоді беруть
Вона в пилу кохається належно.
Чуття у вирі до неба піднялись,
Відчули сяйне в серці вимагання.
В душі озерця життєві розлились,
Іде весна, іде пора кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563342
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: davud