Мудрому лукавство лиш забавка,
Мудрому лукавство не стіна
І безпечно відчуває мудрий,
Що брехні у світі зминула пора.
Гряне час розплат і линуть сльози,
Шлях шукати, час мине
І покажуть людям літні грози,
Цінність в чому є.
А вона проста і незбагнена,
У простих й доступних всім речах,
У любові й ніжних поцілунках,
У повазі сина й батькових словах.
В материнських глибині очей
І коли вона чекає сина,
Через тин вдивляючись у шлях.
У любові брата і сестри поради,
І в дитячих іграх у дворах…
Мудрому вже ніколи тужити,
Мудрому лишень лишилось жити
Й вірити, що всьому є свій час…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563287
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: Андрій Булакевич