Напевно, я найбільш люблю весну,
Як сонечко береться пригрівати,
Поволі починає прокидатись,
Пробуджується дерево від сну.
Від ніжного весняного тепла
Серця людей помалу розцвітають,
Вони стають добріші, ніби тануть,
І усмішки сіяють на устах.
Люблю, коли знайомство весняне
Неначе підіймає ввись на крилах;
Чи довговічне? – знати не під силу.
Подобається відчуття нове.
В весняні сонячні пригожі дні
Так легкість відчувається польоту,
Від щастя хочеться сміятись просто,
Від бур емоцій, збудження, надій…
03.05.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563144
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2015
автор: Martsin Slavo