Над нами вороння кружляє:
На шмаття Україну рвуть!
Ридає ненька і страждає,
Що діти рідну кров проллють!
Це є наш біль, біда і горе,
Прокляття нашої душі!
Хто сіє зло - землі не оре!
Нас ділять виродки чужі!
Так повелося з споконвіку,
З далеких , Київських часів –
Загарбників було без ліку,
Нас всякий підкорить хотів!
Та вороги народу знали:
В бою козацтво не візьмеш!
Тому й закон лихий обрали –
Спочатку ділиш, потім - б’єш!
Віками ділять яничари
Вкраїнську землю і народ!
Плодять між нами заздрість, чвари –
Причину болі і скорбот!
Спиніться браття-українці!
Допоки будемо так жить?
Каратись й слухати чужинців –
Пора Вітчизну боронить!
Ненависть нам забути варто!
Міцну сім’ю створити знов!
Щоб брат завжди стояв за брата -
Хай квітнуть дружба і любов!
Слава Україні! Кіндрат & Корінь. 17.02.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562821
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Кіндрат Корінь