82 роки тому народ України масово гинув від голодомору, влаштованого більшовицькою Московією і зрадниками... Трагедії, подібні описаним, були чи не в кожному селі...Браття! Не допустимо повторення геноциду!
М’яко Місяць посилає
Своє світло навкруги.
Ніч земну оберігає,
Сріблом сипле на сніги.
Ось зірвалась крапля з стріхи
І додолу легко «дзень»,
Лиш надія за утіху:
Що несе прийдешній день?
Може поверне Бог тата
І матусю дорогу?
Без них пустка наша хата
І ніде нема ладу…
Шкереберть все полетіло
Активісти як прийшли,
Аж душа затрипотіла –
Хліб у нас вони знайшли!
Повбивали татка й маму,
Все забрали, що було,
Лиш старі лишились з нами,
Голі стіни і вікно…
Ми полову поварили –
Не знайти ні колоска.
Вже й ворон переловили,
З’їли Мурчика й Рябка…
Старші сильно поспухали,
Менші – шкірочка одна!
Ніжки мов билинки стали –
Дуже доля їх сумна…
Вмерли першими бабуся,
Потім одійшов дідусь.
І не плаче вже Катруся,
Стих удосвіта Петрусь…
Дід Свирид під’їхав тихо,
Всіх на воза поскидав,
А на нас поглянув лихо,
Та живих не зачіпав.
«Лиш морока», каже «з вами,
Їздити туди-сюди,
Всі разом би помирали,
Меншими були б труди.»
Матір Божа, рідна ненька,
Ти Спасителя проси,
Хай пробачить сиротеньку,
Нас від голоду спаси!!!
Хліба нам хоча б скоринку:
Ми поділимось на трьох.
Чи з-під снігу дай травинку,
Чи картопельки у льох.
А коли нема що слати –
Місце нам в Раю знайди,
Бо несила вже страждати,
Краще на той світ піти…
Та, наплакавсь, помолились,
На долівку прилягли,
Всі разом до купки збились
І…Навіки одійшли…
Вимирали в Україні
Немовлята і старі!
Нагло знищенні невинні!
Кращі з кращих трударі!
Пам’ятайте і затямте!
Пронесіть через роки.
Проти зла стіною станьте,
На століття, на віки!
МИ РАЗОМ – велика сила!
Тверда, непоборна рать!
Краще смерть в бою красива,
Ніж скоритись і страждать!!!
Кіндрат & Корінь. 15.02.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562818
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2015
автор: Кіндрат Корінь