Як сміють пани про мораль говорити,
Коли в них святого на серці нема?
Не станемо більше блюзнірство терпіти!
Чи сотні у небо злетіли дарма?
Ми стійко тримаємо виклики долі.
Мов кремінь народ хлібороб-трудівник.
Не буде в нас більше царя на престолі!
Потрібен нам чесний в усім керівник!
По чому судитимо? Звісно по справах!
Чи друзі-злочинці на нарах сидять,
Чи й далі не тужать, в русні, на Канарах,
Ікру й ананаси спокійно їдять?
Війна вже скінчилась? Реформи у дії?
Чи влада в громади уже на місцях?
Чи й далі у кріслах підвладні повії
Бюджет дерибанять у всіх на очах?
Чого Ви чекаєте, пан Порошенко?
Щоб знову за правду Майдан запалав?
Чому не позбавлені прав бондаренки?
Чом статки їх досі ще суд не забрав?
Чому із державних копалень Донбасу
Вугілля не вивезли ще до зими?
Нема на “дрібниці” в чиновників часу?
Своє “по заслугах” дістали вони?
Не варто просити кредитів в спільноти –
Спинити грабунок в країні пора!
В офшори закрити дорогу банкнотам,
А ще олігархи – ось чорна діра!
Учіться в Європи по-чесному жити!
Себе поважайте і власні слова!
Або Ви злодіїв почнете садити,
Або НАМ НА ВИБОРИ ЗНОВУ ПОРА!
Слава Україні! Кіндрат & Корінь. 26.12.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562679
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Кіндрат Корінь