Коти, коти мереживом усміх
Моя радосте, квітка моя
А життя не спиняє сей поспіх
Швидкоплинне мінливе життя
Ти йому навздогін прошепочеш
На незнаній мові своїй:
-Ти лови мене в день і у ночі
Але наздогнати не зумій
Як я виросту, легені на повні
Гори, доли, ліси і луки
Оп’янять мене аж у скроні
Й горя хай не буде й розлуки
Ну а поки, коти, коти
Моя радосте, моя квітка
Усміх свій крізь усі роки
В ритм із серцем, що мирно стука
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562542
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.02.2015
автор: Андре Ільєн*