Зітхає жалібно Катруся,
Немов доросла,не дитя,
Пішла і не вернулася матуся,
Хто забрав її життя?
Тре червоні оченята,
І у вікно все виглядає,
До кішки тягне рученята
Не стримується і ридає.
Сльозами дівчинка умилась,
І знову у вікно глядить,
Давно матуся так не снилась,
Така тяжка й скорботна мить.
"Мамо,ненечко,рідненька,
Де ж ти квітко неземна?
Я ж без тебе геть одненька"
Шепче Катрусенька сумна.
Й не знає бідна та дитина,
Що мати більше не вернеться,
І тільки закривавлена хустина,
До дівчинки зі скрині усміхнеться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562262
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2015
автор: Ірина Сонячна