Усе що мені залишилось від тебе… зима,
ти назавжди крізь кордони промчалась за щастям…
Для стін простіше збагнути, що нас вже нема,
для часу, що розчинився на білім зап’ясті…
Все є так як є, невпинно іде своїм шляхом,
щось треба пройти, пережити, взяти з собою…
Раніше боявся, зараз немає вже страху,
один так однин, все рівно зіллюся з юрбою…
Сніг прилипає до пальців, як тиша в кімнаті…
Ілюзій багато, ще досі спільних лишилось…
Ми надто швидко навчились з тобою мовчати,
і швидко забули, що в почуттів ще є крила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561892
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2015
автор: Матвійчук