ВИБРАНІ (Після Каменяра)
(На Нього я поклав надію
І все, що дію, з ним я дію;
І.Я. Франко)
З поміж народів різних і племен і рас
Збирається майбутнього громада.
Свободи дух їх не покинув до тепер.
І мріють поруч відчувати руку брата.
Вони не йдуть стежками навмання.
До них вже йшли шляхетні і відважні.
Їм Каменяр в життя дорогу прокладав,
Січ Запорізька вибрала синів найкращих.
У темряві середньовічній інквізиції й орди
Народи в війнах вік свій марнували.
Свавілля неуків, монархів, королів
Простому люду гідності не дали.
Сучасний світ строкатий і складний.
Багато хто втрачає вищі ідеали.
Та в кожному народі є коштовний люд,
Що хоче миру, не шукає слави.
Їх об'єднало прагнення для всіх добра,
Царів людських не мріють вибирати.
Єдиний Цар, що людство об'єднав –
Від Бога, має право світом керувати.
Людські царі дочасні і сумні, мов без вінця.
Без воєн, розкошів, жорстокості не здатні.
Цей світ старий довели до кінця,
Про всі безчинства час прийшов відповідати.
Ось Царство Боже на землі,
Якого всі в молитві просять,
Збирає підданих своїх земних,
Котрі біди і горя не приносять.
Могутній Бог так повелів,
І Він судитиме народи.
Усі, хто мріє про війну,
Пізнати свій кінець отримають
нагоду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561673
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 22.02.2015
автор: НАУМ