Повільно сонце заховалося за крони,
І вітер загубився, чи заснув в саду.
Крізь нерухоме листя проглядає промінь
На стежечку, якою я до тебе йду.
На місці зустрічі цвіте троянди квітка;
Сповитий спокоєм завмер в чеканні сад,
Лише якоїсь птиці чути голос зрідка,
І монотонно коники в траві цвірчать.
Тужливий сум закрався в душу, серце просить:
Прийди, для тебе там троянда розцвіла!
Як не прийдеш, тужливо вітер в кронах заголосить,
Надривно й сумно, аж обірветься струна.
В журбі троянда наша чарівна зів’яне,
І срібні сльози захолонуть в пелюстках,
І на світанку сонце золоте не встане,
Травою згодом заросте до щастя шлях.
31.07.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561517
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.02.2015
автор: Martsin Slavo