Матуся, мамцю, рідна нене!
Голубка лагідна моя!
Міжгірський кат стріляв у мене!
Вернусь…, в труні додому я!...
Пробач, прости мені, рідненька,
За горе, що прийшло в наш дім!
За жах і біль, що стис серденько,
За смуток, що навік у нім!
Я смерті не шукав, клянуся!!!
У двадцять літ так мріють жить!
Любить, коханую Марусю,
Міста майбутнього творить!
Та банда думала інакше:
Тримати в рабстві нас, в ярмі!
І щоб життя змінить на краще –
Ми разом встали у борні!
Не плачте, друзі, прощавайте!
І волю в кулаки стисніть!
За нас, полеглих, борг віддайте!
МИ - Є НАРОД! МИ БУДЕМ ЖИТЬ!!!
Разом і до кінця!
Слава Україні!
Кіндрат & Корінь. 20.02.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561125
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.02.2015
автор: Кіндрат Корінь