Мені наснився дивний сон,
Такий казковий і чарівний,
Він то захоплював в полон,
То відпускав по хвилях пінних,
То піднімав аж до небес,
Де я літав на щастя крилах.
І все так було гарно, мило,
Все начеб знову я воскрес,
Давно вже занепалим, духом.
І я витав, я землю бачив,
Її ліси, її поля і рік немислимі узори,
Це був мій край, моя країна.
Аж ось вогонь і плями диму,
Шугає смерті хижа тінь,
Раптово защемило, в грудях,
Я зрозумів, іде війна...
Моя нещасна Україно!
Тут і проснувся…
Вже й не спав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ